Я вертаюсь знов домів...

Батьківщино, ненько наша,
Чому плюють тобі в усміхнене лице?
Ти ж любиш нас, а ми невдячні діти
Тебе плюндруємо за це.

Це був лиш тільки сон, а ніби бачать очі
Кружляння тіл та шкіри атласної блиск,
Нас темрява сховала в свому лоні,
І дві душі танцюють там стрептиз.

Цікаво, коли ми стаємо дорослими? Тоді коли нам 21? Коли перший раз усвідомили своє буття?
Кожен з нас напевно скаже, я вже дорослий, зрілий, за моїми плечима тяжкий багаж життєвого досвіду. Хе, панове, що ж говорити нашим шановним пенсіонерам, що прожили не малий відрізок часу.

Людські фантазії мабуть найдивніші виверження головного мозку, вони можуть змусити нас повірити в них ніби проживши це. Не кожна людина здібна уявити щось конкретне, але навіть за маловиразні образи чіпляється немов голодне немовля до грудей матері, так ніжно, трепетно і водночас міцно. Фантазії - це дзеркало нашої свідомості. Мабуть що саме ці явища дозволили нам стати розумними істотами. Хіба це не чудово, відчувати подих вітру в закритому приміщенні лише своїм бажанням. Дивно, але ми настільки сковуємо себе в рамки матеріальності що не помічаємо, що наша уява дозволяє нам виходити за ці рамки. Щасливий той хто отримує з цього насолоду. Діти створюють образ всемогутніх батьків, підлітки обирають собі кумира якого обвішують в золотих лаврах і намагаються бути такими ж. Кохання... Деколи здається, що все це просто жахлива пухлина що вгризлась тобі в тіло, мозок, серце, інколи й нижче. Можливо це знову ж кумир? Може просто міраж. Так, буває і таке. Людина здатна створити образ якому можна поклонятись, і настільки глибоко вкласти в голову, що деколи не помічає що поруч зовсім інша людина, не та заради якої робив свої маленькі героїчні вчинки, не та з якою хотів провести все життя. Напевне саме тому стільки молодих пар розлучаються не проживши разом навіть декількох років. Ще гірше коли вже народжуються діти, а батьки не змінюються в своїх стосунках. Так деколи наша уява нам дарує не вельми хороші сюрпризи. Так що, перестати фантазувати, і жити тільки хворобливою манією достатку, процвітання, розширення свого егоїзму?